м. Луцьк, пр. Грушевського, 21. 

тел: +38 095 849 54 20

Волинський Центр Слуху і Мови “Medincus” / Запитання

Наші послуги:

Кохлеарна імплантація

Як свідчить статистика, на кожну тисячу новонароджених припадає один з тотальною глухотою, а в перші 2-3 роки життя три малюка втрачають слух. За цими сухими цифрами ховається людська трагедія - найдорожча людина в світі ніколи не почує не тільки звуки музики або спів птахів, але і звичайну мову. Передати відчай батьків словами неможливо. Так було до недавнього часу. Але сьогодні існує кохлеарна імплантація.

Що таке кохлеарна імплантація?

При пошкодженні здебільшого рецепторів слимака допомогти глухому не можуть навіть найкращі слухові апарати, людина чує лише низькочастотні звуки середньої і великої гучності, але високочастотні або тихі  -  йому недоступні, мова звучить нерозбірливо. Дитина в такій ситуації не зможе навчитися розуміти мову на слух і тим більше говорити. Допомогти такому пацієнту може тільки кохлеарна імплантація - система заходів з використанням високотехнологічних пристоїв, яка спрямована на відновлення слуху.

Історія кохлеарної імплантації

Проблема посилення звуку за допомогою електростимуляції почала вивчатися ще в XVIII столітті, але лише в 60-х роках минулого століття був вперше виготовлений апарат, який зміг би носити глухий пацієнт. У 1978 р пацієнтові вперше був імплантований кохлеарний імплант. Однак такі втручання проводилися лише дорослим з глибоким порушенням слуху, і тільки з 1990 року вік пацієнтів поступово знизився. При цьому на зміну одноканальним аналоговим пристроям, які дозволяли тільки визначити наявність і гучність звуку, проте не давали можливість сприймати мову, прийшла багатоканальна система.

Коли необхідна операція?

Безумовно, досягти непоганих результатів у реабілітації не чуючих дітей можливо при ранньому слухопротезуванні і за допомогою звичайних слухових апаратів, застосовуючи різні сурдопедагогічні методики. Але кохлеарна імплантація відкриває нові можливості - сприймати такі звукові частоти, почути які за допомогою звичайного апарату неможливо. При сенсоневральній приглухуватості найчастіше вражаються рецептори слимака, волокна слухового нерва між тим збережені. Але для виникнення слухового відчуття перетворити акустичний сигнал в електричний імпульс пошкоджені рецептори (волоскові клітини) не здатні. Цю роль бере на себе кохлеарний імплант. Але, на відміну від попередніх років, сьогодні завдяки удосконаленню методик і кохлеарних апаратів змінилися критерії відбору пацієнтів: супутні порушення зору, ДЦП, розумова відсталість не є перешкодою до операції. Кохлеарна імплантація проводиться пацієнтам з граничною втратою слуху (75-90 дБ), якщо звичайний слуховий апарат не допомагає.

Втручання можна проводити в будь-якому віці, як правило, з 12 місяців, хоча, не виключено і раніше. У пацієнтів з вродженою патологією або втратою слуху на першому році життя результати можуть бути досягнуті до трьох років. У дітей старшого віку питання вирішується, враховуючи психологічні та медичні показники. У дорослих рішення про операцію приймається з урахуванням стану здоров'я.

У людей з нейросенсорною втратою слуху, що з’явилась недавно, а також при прогресуванні хвороби, у тих пацієнтів, які успішно використовували слуховий апарат; соціально адаптованих, що говорять - кохлеарний імплант найбільш ефективний.

Протипокази до проведення операції

У деяких випадках кохлеарний імплант може виявитися марним.

Якщо патологія викликана враження слухового нерва або центральних відділів слухового аналізатора, розташованих в скроневих частках кори і стовбурі мозку. Це може бути наслідком, наприклад, невриту, в результаті крововиливу в мозок.

При кальцифікації або осифікації слимака, що ускладнює введення електрода в нього, підвищуючи тим самим ймовірність невдалого лікування.

Приглухуватість протягом тривалого часу, при цьому пацієнт відмовлявся від користування слуховим апаратом, або тоді, коли компенсація від його використання недостатня. У таких випадках наступає атрофія гілочок слухового нерва.

Імпланти - від простого до складного

Кохлеарний імплант, кодуючи акустичну інформацію в імпульсні сигнали, передає її безпосередньо на нервові волокна, минаючи пошкоджені ланки. Операція по його імплантації проводиться більше 30 років. У далеких 60-х минулого століття кохлеарний імплант з одним електродом був створений щоб допомогти глухим пацієнтам. І лише в 1978 році було розроблено та  імплантовано багатоканальний кохлеарний імплант. До кінця століття розміри зовнішньої частини поступово зменшувалися, модернізовувалися і сьогоднішні моделі значно відрізняються від своїх попередників. Сьогодні розроблені імпланти, призначені пацієнтам з аномалією розвитку або анатомічними особливостями будови внутрішнього вуха. Розроблено стовбуровий імплант для тих хворих, глухота яких викликана поразкою на рівні слухових нервів. У сучасних моделях використовується  до 24 електродів, крім того, ведуться дослідження по вживленню двох імплантів: на сьогоднішній день в світі проведено близько 3000 білатеральних операцій.

Кохлеарна імплантація складається з декількох етапів:

- Обстеження кандидатів

- Хірургічне втручання

- Реабілітація

Підготовка до операції складається з поглибленого аудіологічного обстеження. Сенсоневральна глухота повинна бути підтверджена аудіометрією та дослідженнями, які свідчать про враження звуко сприймаючого апарату. Також необхідно виключити патологію слухового нерва, при якій операція виявиться неефективною. Цілісність барабанної перетинки є обов'язковою умовою. Крім того, рекомендується виконати комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію.

Стандартна операція триває близько 1,5 години, в ході якої кохлеарний імплант розміщується в завушній зоні, а електроди вводяться в слимак. Під час передопераційного обстеження слід виключити хвороби, що перешкоджають проведенню загальної анестезії.

Реабілітація є невід'ємною частиною кохлеарної імплантації. Після кохлеарної імплантації при підключенні мовного процесора і налаштування необхідно навчити пацієнта сприймати, розрізняти звуки і використовувати ці знання для розвитку мови. По суті, реабілітація - найтриваліший і найважчий період для пацієнта.

Довгий процес реабілітації

Реабілітація проводиться командою фахівців, куди входять аудіологи, сурдопедагоги, отохірурги, психологи. Потрібно бути готовим до занять за спеціальними методиками, до тривалих настроювальних сесій, консультацій фахівців. Протягом усього життя необхідне спостереження фахівців, а також періодичне перепрограмовуування мовного процесора.

Відбір кандидатів

Відбору кандидатів приділяється надзвичана увага. Апріорі, неефективне втручання призведе не тільки до дискредитації методу, але і краху надій, що призведе до психологічної травми. Показаннями до імплантації можуть бути:

двостороння сенсоневральна глухота;

відсутність поліпшення сприйняття звуків при використанні правильно підібраних слухових апаратів протягом 3-6 місяців;

відсутність психологічних і когнітивних проблем, а також серйозних супутніх патологій.