Волинський Центр Слуху і Мови Medincus

ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ВУХА

НОСА, ГОРТАНІ ТА РОЗЛАДІВ РІВНОВАГИ

Facebook

Україна, м. Луцьк, пр. Грушевського, 21. тел: 0332-29-51-73

Волинський Центр Слуху і Мови “Medincus” / Запитання

Наші послуги:

Функціонування органу рівноваги.

На відміну від таких органів почуттів, як  зір, слух, нюх що мають свій спеціалізований орган, почуття рівноваги виникає у взаємодії декількох органів почуттів:

•    вестибулярний, або лабіринт ний, розташований у внутрішньому вусі

•    зір

•    пропріорецептори, які чутливі до тиску, напруженості, наприклад, в м'язах, сухожиллях, суглобових капсулах, судинах і внутрішніх органах.

Інформація, отримана від цих різних рецепторів передається в центри в центральної нервової системи, в якій - для їх аналізу та інтеграції - генеруються стимули для ефекторів в м'язах очного яблука, скелетних м'язах, що впливають таким чином на їх функцію і забезпечують стабілізацію очей і баланс в різних позиціях голови і / або тіла.

Причини порушень рівноваги та їх  симптоми.

Клінічними ознаками, що вказують на порушення вестибулярної систем є запаморочення (суб'єктивні симптоми) і об'єктивні симптоми, що виникають в окремих м'язових групах, наприклад - ністагм (мимовільні рухи очей) та розлади рівноваги. Залежно від місця пошкодження, в клінічній картині можуть домінувати різні симптоми різного ступеня важкості.

Визначення симптомів, характерних для пошкодження периферійної (слухової) частини або ознак неврологічної  системи рівноваги дозволяє здійснювати подальшу оцінку та визначити, чи може запаморочення бути результатом органічного захворювання чи  функціональним розладом, чи пошкодження сталися в периферійній частині чи в центрах головного мозку або в результаті пошкодження інших органів, які співпрацюють у підтримці рівноваги - органу зору, нервово-м'язовій системі, кістково-суглобовій системі.

Запаморочення - це ілюзія руху, як правило це - відчуття обертання, провалення, розгойдування, зміщування в сторону, колапсу, відомого як запаморочення. Вони можуть супроводжуватись іншими неприємними і тривожними симптоми, такими як нудота, блювота, погіршенням слуху, головним болем і розладами рівноваги.

Запаморочення може бути симптомом захворювань і патологічних явищ різної етіології. Причини запаморочення, обумовлені місцем пошкодження, і як правило, поділяються на:

•    периферичні причини пов'язані з пошкодженням присінку і / або вестибулярної частини VIII вестибулярно-слимакового нерва, наприклад, хвороба Меньєра, запалення вестибулярного нейрона, раптове падіння функції внутрішнього вуха.

•    причини пов'язані з пошкодженням структур в ЦНС (головного мозку, мозочка, спинного мозку, стовбура мозку і низки з'єднань між нервовими центрами).

Такі пошкодження можуть бути викликані порушеннями кровообігу, судинними ураженнями, злоякісними пухлинами, демелінізуючими, травматичними і медикаментозними ураженнями. Також слід зазначити, що системні захворювання, теж можуть мати негативний вплив на функцію рівноваги і викликати запаморочення. До них відносяться гіпертензія, гормональні порушення, цукровий діабет, порушення іонного або жирового обміну.

Все більш серйозною проблемою стає запаморочення і вестибулярні порушення у літніх людей, оскільки вони є результатом складного дегенеративного процесу практично на всіх елементах почуття рівноваги.

 Діагностика порушень рівноваги

Діагностика вестибулярних розладів достатньо важка через різноманітність причин виникнення запаморочення.  Складність анатомічної будови і розташування органів  рівноваги іноді унеможливлює встановлення діагнозу, незважаючи на використання спеціалізованих діагностичних тестів.

Початкова і дуже важлива частина діагнозу – це анамнез хвороби. Розмова з пацієнтом іноді може визначити конкретну причину запаморочення або, принаймні, відповісти на питання, чи є запаморочення «периферичним» або «центральним». Пацієнт охарактеризує  запаморочення, його інтенсивність, тривалість, супутні симптоми, супутні хвороби, травми, умови праці, ліки, якщо це необхідно. Чим точніша інформація, тим швидша діагностика, експрес-діагностика та ефективність лікування.

Для постановки діагнозу важливим є також фізичне обстеження, яке складається з отоскопічної експертизи, дослідження слуху з використанням очерету, дослідження спонтанного ністагму в окулярах Френзля, індикативні дослідження рівноваги в статичних і динамічних обстеженнях.

Скоріше всього, незначні порушення рівноваги полегшать встановити  остаточний діагноз, в той же час незначні відхилення від норми, виявлені в ході дослідження, не означають що патології  не існує і не звільняють лікаря від подальшої оцінки. До додаткових обстежень належать: електронна та відеоністагмографія (ENG і VNG - вивчення індукованого спонтанного ністагму), аудіометрія, тімпаноімпедансометрія, дослідження коротколатентних слухових потенціалів (ABR), статична і динамічна постурографія (об'єктивне вивчення рівноваги), рентгенограма шийного відділу хребта і скроневої кістки, комп'ютерна томографія голови, магнітно-резонансна томографія голови і / або шийного відділу хребта, УЗД сонних і хребетних артерій, можливе, дослідження потоку в артеріях головного мозку,  так звана транскраніальна доплерографія. Пацієнт з запамороченням вимагає міждисциплінарного діагнозу, багатопрофільної консультації і часто міждисциплінарного лікування.

 Лікування запаморочення.

Лікування запаморочення залежить в першу чергу від причини. У гострій фазі, запаморочення використовується в основному медикаментозна терапія, використовуюся в основному  препарати  від запаморочення, нудоти також  седативні препарати (симптоматичне лікування). У деяких випадках використовуються причинні препарати (судинні, запальні, що покращують метаболізм нервових клітин). Більшість препаратів  від нудоти та запаморочення володіють інгібуючою дією симпатичної нервової системи, що негативно впливає на процеси компенсації. Компенсація являє собою явище спонтанного відновлення в разі пошкодження лабіринту і включає в себе вирівнювання дефіциту лабіринту, завдяки гнучкості функцій мозку. Деякі ліки можуть втручатися в процес компенсації і негативно впливати на результати лабораторних тестів, які використовуються в діагностиці складних випадків запаморочення.

В обґрунтованих випадках, відповідні пацієнти підлягають отохірургічному лікуванню - якщо причина знаходиться в межах внутрішнього вуха і / або середнього. Насправді, в кожному випадку існує необхідність в належній реабілітації. Цілеспрямована реабілітація, при «периферичній» патології, так і при елементах з «центральною» патологією зміцнює почуття рівноваги і через відповідне навчання прискорює компенсацію і адаптацію до рівноваги та запаморочення.

Ми працюємо:

Пн 9ºº - 17ºº

Вт  9ºº - 17ºº

Ср  9ºº - 17ºº

Чт  9ºº - 17ºº

Пт  9ºº - 17ºº

Сб 10ºº - 14ºº

Нд вихідний

Запис по телефону:

+38 0332 29 51 73

+38 095 849 54 20

+38 098 597 84 91

Міжнародний Центр Слуху і Мови Medincus

Польща, м. Каєтани, вул. Мокра, 7. 

тел / факс: +48 22 46 35 314

email: international@medincus.pl

www.medincus.pl

Волинський Центр Слуху і Мови Medincus

Україна, м. Луцьк, пр. Грушевського, 21

Волинська обласна клінічна лікарня, 

тел: +38 0332 29 51 73

       +38 095 849 54 20,       +38 098 597 84 91

email: medincus.volyn@gmail.com